Яке це щастя жити, просто жити...
Весняний спів дощу боготворити.
Із юним вітром у квітучім полі
Вдихати шир безмежного роздолля.
Яке це щастя: в трепетнім пориві
Гіллястих яблунь пахощі цнотливі
Вбирати спрагло,і рожевим вітам
Вклонитися,милуючись їх цвітом.
Яке це щастя жити,просто жити...
І слухать, як сміється жайвір в житі,
Гайнути з краю в край по сіножаті,
-Привіт, вам, трави! -дзвінко прокричати.
-Привіт,мій світе,диво-сад казковий,
Ти в серці будиш сурми світанкові.
Тебе я прагну розгадать щоденно,
Та впевнююсь: ти, світе, незбагненний !
-
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466644
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2013
автор: Ірина Хміль