Потік з дерев краплинами дощу.
"Не бійся. Я від всього захищу."
Махнув рукою. І пішов в туман.
Відкинувши останній свій кайдан.
І вільною пташиною у сни.
Тепер лиш постать. Очі. Мовчазний.
Тобі на гратах зламаний замок,
Але до тебе вже, як до зірок.
Знов підсвідомість розкрадає пам*ять,
І кожен день все ближче забуття.
З тобою поруч неодмінно встану,
Коли прокинусь тільки від життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466587
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2013
автор: Юліанка Бойчук