скасовується обмеження
на рух транспортних засобів.
шукаю її. де ж вона?
стою в глинянім насипі.
її відпустив, знаючи,
що це буде загрозою.
ніяких підстав не маючи,
розбіглись. тієї осені.
порушуються швидкості,
web-камери відстежують.
а ти сталий приклад лідерства,
бо завжди воліла до перших місць.
покращується видимість,
попереду — відмінниця.
мій жезл вночі світиться
тебе зупиню. — Вибачте...
дістаньте права, сонечко...
те сонечко висміює:
— стоїть бідолаха по ночі.
махати тим жезлом він вміє лиш...
— ну майже отим, любонько.
і, нашвидкуруч, — їдьте вже
— зміняйте резину хоч в грудні...
— а ти поміняй собі імідж.
і тре бізнес-леді їхати,
чекають її напарниці.
яка б не була вигода
з даішника постібатися.
і ще три рази вернешся,
але цього разу з дівчатами,
раніше шукав її. де ж вона? —
та ось же вона, знущається.
хай я соціальної меншості.
хіба ж мене розум виказує?
ти прагнула завжди до першості.
а я так і топчу свій насип...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466534
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 16.12.2013
автор: Митрик Безкровний