Піднялася з колін і розправила крила Вкраїна,
Рідний стяг майорить, немов в косах барвисті стрічки.
І горять по церквах за спасіння Вітчизни свічки.
На Майдані стоять брат за брата і батько за сина.
Молодечий запал і рішучості сповнені очі,
Вільний дух козаків, немов Фенікс, із праху воскрес.
І спускаються ангели вниз із відритих небес
Затуляти надію крильми від шуліки щоночі.
Україна одна: від Донбасу до Львова та Криму,
У єдинім пориві вистукують в грудях серця:
«За майбутнє дітей, вороги, ми підем до кінця.
І збудуємо разом державу нову, нескориму».
Вам не вистачить тюрем, щоб всіх ув’язнити навіки.
Ви закриєте ЗМІ, але будуть лунати пісні,
Нас назавжди змінив листопадний Майдан у вогні,
Кров невинних дітей та криваві розправи шуліки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465838
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.12.2013
автор: Олена Іськова-Миклащук