Вогонь розчарувань обвуглив душу.
Й для серця воля вже як нікотин,
Ще я терплю, й терпіти мушу,
Там, десь далеко, є ще кілька світлих днин.
Ти не пізнав мене,
я все ж для тебе нерозгадана загадка,
Ти не прийняв мене,
Хоча тебе любила падко!
У нас майбутнього, нажаль, немає,
У нас, лиш кілька схожих лжеідей.
Та знай, кохання швидко не минає,
Воно назавжди зв'язує людей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465739
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2013
автор: Магура