Я стою десь в просторах
Навкруги стогін лунає
Чи мій він – не знаю?
Не знаю нічого.
Ніякої допомоги
Ні від кого не чекаю
Тихо упадаю
І навіть для Бога
Я піщинка на дні
Я біжу вперед
Але
Путаюсь, бо мої.
Сили вже на дні
Я хочу вирватись із божевілля
Та сміюсь, не смію,
Бо гниють обмани на чорній землі.
Плавлені серця
Не зіллються разом
Лиш кров
Буде душити до кінця.
Кров моя
Вона ж і буде час тягнути
Але лиш щоб затягнути
Горло до судного дня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465732
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.12.2013
автор: John Rashe