Земляться чомусь-то,
Пада вскіс на стерню
Мої спогади в осіннім
дощі
І хмарна бездонь
Будить лячно спросоння
Перехожого в сірім
плащі
О підошви чіпля,
З глинцем зм’ята, земля
Де-не-де шорстко лестяться
трави
Віттям б’є у лице
Мoлоде деревце
Молодої піснярки
дубрави
Он вже й перші дими
Пнуться все догори
В вікнах блимає вогник
вечірній
На порозі стою
Серце ловить сльозу
І чуття перейма погляд
cтрічний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465689
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2013
автор: Санчо (В Міхєєв)