Люблю тебе, мамо, не плач, не кричи,
коли мене беркут ногами затопче...
Нова уніформа, нові палачі,
й тиран, що при владі, щосили регоче....
Не будем стояти ми більш на колінах,
бо маєм Вкраїну ми тільки одну!
Повстала могутня моя Україна
і я теж поїду на мирну війну!
Хай б*ють мене, мамо, а я усміхнусь,
бо в мене мільйони стоять за плечами,
не плач ти, рідненька, я ще повернусь,
І ти будеш спати спокійно ночами...
Бо там, на Майдані, майбутнє кується,
Там браття - вкраїнці, там воля, там слава,
В нас, мамо, багатим прекрасно живеться,
а я туди йду, щоб і ти не страждала!
Нехай мене, мамо, вбивають до смерті,
Та волі славетної їм не зламати!
Іду я туди, щоб ПОЖИТИ - не вмерти,
Пробач мене, мамо, я маю рушати!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465612
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2013
автор: Дід Михалич