Шукай мене в сузір’ї віщих снів,
В легкім промінні місяця у повню.
Я барвами життя твоє наповню
Оголено-нестримних почуттів.
Хіба ти не цього завжди хотів?
Я поведу тебе поміж зірок,
Де сонечко схилилось на перила.
Не обпали лишень, благаю, крила
І душу до колапсових дірок.
Чи доки ще не пізно стишим крок?
Шукай. Знайди. Торкнися до чола.
Хай по плечах розсиплеться волосся,
І наших душ весняне суголосся
Від заздрості прикриє ніжна мла.
Бо в нас на двох є тільки два крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2013
автор: Олена Іськова-Миклащук