Пречистий алмаз
у сірій облозі дня.
Усе бездоганно:
огранка, таїна, оздоба.
Ти щирому золоту
дуже близька рідня,
дарований нам
талантом найвищої проби.
Незвично якось.
Кругом марнота і бруд.
Сторговують душі,
зневіривсь уже і сам.
Із світу якого
зненацька з’явився тут,
і звідки вона.
твоя неземна краса?
Немов причастивсь
до вічності і до Хреста.
Торкнуло єство
молитви ніяк не гірш.
Не лише мені
він квантом надії став,
частиночка серця -
народжений Вами вірш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465363
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2013
автор: stawitscky