Могу с тобой поспорить ,
что и тебе не по душе
если беспредел забрался в город
и даже и не прячет след.
Уже не нужно,
итак понятно!
Сколько впало судеб
нікаму не можеть бить пріятна. Сідьеть і мучітса ат скукі
куда пайтьі? Кагда связанниє рукі, і нет уже назад путі.
Но сколька іх на уліце, людьей без помащі
а неба хмурітса і льот даждьом на оващі.
Но на ніх бальшиє цени нет чем заплатіть
наівна вера в перемени... ліш прадалжает в сердце жіть.
І нікто уж не сламает дух народа, каждий ета знает
как лажітса спать галодним. Но в душе нет злова, єсть как єсть
ліш вера в Бога не даст всем на бутилку сьесть.
Уже не нужна, ітак панятна! Сколька впала судьеб
нікаму не можеть бить пріятна. Сідьеть і мучітса ат скукі
куда пайтьі? Кагда связанниє рукі, і нет уже назад путі.
Но сколька іх на уліце, людьей без помащі
а неба хмурітса і льот даждьом на оващі.
Но на ніх бальшиє цени нет чем заплатіть
наівна вера в перемени... ліш прадалжает в сердце жіть.
І нікто уж не сламает дух народа, каждий ета знает
как лажітса спать галодним. Но в душе нет злова, єсть как єсть
ліш вера в Бога не даст всем на бутилку сьесть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465191
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2013
автор: Капітошкове серце