Карапулі - 6 (Запрошення на каву)

***  
Дух  запашний  охопив  ціле  місто,  
Зранку  бадьорість  усім  обіцяє,  
Зерна  розсипав  духмяним  намистом,  
Й  чашкою  кави  тебе  спокушає.  

***  
Осінній  день  вітає  голими  гілками,  
Туман  глухий...  І  десь  гелгочуть  ґави,  
Останні  хризантеми  пелюстками  
шепочуть:  "Йди  скоріш  до  кави".  

***  
Місто  ще  спить.  Лише  вітер  грайливий,  
В  голих  гілках,  серенади  співає,  
Сонце  дрімає,  а  ранок  дбайливо,  
Будить  і  кавою  всіх  пригощає.  

***  
Вітаю  графине!  Чому  ж  бо  мовчиш?  
Чи  може  цей  віршик  тобі  нецікавий?  
Кінчай  сумувати  й  сумління  облиш.  
Іди-но,  сюди,  разом  вип’ємо  кави.  

***  
Сибір  морозом  сповиває,  
Колючим  снігом  засипає,  
Ведмеді  сплять,  замовкли  пташки,  
Зігріє  тільки  кави  чашка.  

***  
З  кав’ярні  вітерець  духмяний,  
Несе  цей  запах  божим  світом,  
Неначе  цуцик  неслухняний,  
Виля  хвостом  несамовито.  

***  
Стара  кав’ярня,  що  на  розі,  
Привітливо  нас  кличе  зранку,  
Теплом  зігріє  на  морозі,  
Й  подарить  кави  філіжанку.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464483
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.12.2013
автор: SAKHO