Ще довго нам блукати по пустелі
в оточенні братів-філістимлян.
Ніхто крім нас не допоможе нам,
і не розкажуть барди-менестрелі,
де наш обітований Ханаан.
Та глянемо вперед на років десять.
Ким стануть там теперішні кати
і в’язні совісті? Ніхто не заперечить,
що честь і совість кожного приречуть,
куди і з ким сьогодні всім іти.
Даремна праця тільки горбить спину,
згинає зло, вирівнює добро.
Випробування міряють людину,
а кожну жертву винну чи невинну
звільняють не сокира, а перо.
Ми не здамося. Ми йдемо на штурми
осквернених в поневіряннях душ.
Ми є народ, а не бродячі юрми.
Нас не злякають ні кийки ні тюрми.
Народ – святе. А що святе, – не руш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464420
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: I.Teрен