Втомлений.
Закомплексований.
Гріла фразами,
Щоб не образити.
В губи дихала
Втіхою.
Все робила, щоб очі сміялися,
І не боялися.
І на серце бальзами лИла.
Приручила.
Хоч сама не безгрішна,
Та кохає іншу.
Довго плакала,
Сльози капали.
Але не пручалася –
Попрощалася.
Але він приручений,
Змучений,
Попрохав – повернись,
Як колись.
…Ні, не буду коханою…
Стану я
Ще одною утратою.
Раною…
І душа навстріч потягнулася.
Повернулася…
************************
Утомлённый.
Себя не видящий.
Грела фразами
Не обидными.
Нежностью
В губы дышала.
Улыбаться светло
Заставляла.
И на сердце
бальзамы лИла.
Приручила...
Знала истину непростую -
Он любит другую...
Долго плакала,
Слёзы капали.
Но не цеплялась...
Попрощалась...
Но вдруг он,
прирученный,
Болью измученный,
словно мираж,
Попросил -
Возвратись,
как раньше...
...Нет, не буду любимою...
Стану я
Лишь по жизни утратою,
Раною...
И душа вновь
к нему потянулась.
Я вернулась.
07.05.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464370
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Ірина Лівобережна