[b][color="#0f0fab"]Чекаємо народження дитя,
Беззахисне, ось-ось на землю зійде
І щоб жорстокий світ його не скривдив,
Охороняє дійство Ніч Свята.
На небі Бог запалює свічки.
Усе готове: і Земля, і Небо,
В очах людей надія і потреба
Гріхів зірвати міднії гачки.
Фарбує місяць маківки церков,
А люд все йде, немов волхви з дарами
До немовля, що на руках у мами
Нам нагадає знову про Любов.
І розіллється дзвонів перелив
З усіх боків, від краю і до краю,
Душею доторкнемось брами Раю,
Коли чуття не потребує слів.
Радій Земля! Йде батько до сиріт,
Різдво Христове – то найбільше свято!
Всміхається з ікони немовлятко,
І тягне ручки обійняти світ![/color]
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464316
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 05.12.2013
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)