під землю

правда  в  тому  
що  все  брехня  
я  напишу  казку
намалюю  малюнок  
де  ти  біля  мене  
в  червоних  трояндах  
по  серед  піску  
будуєш  замок  
в  якому  разом  
будемо  жити
до  першого  
дощу

а  коли  піде  дощ  
твої  ноги  
в  землю  пустять  
корені  
ти  станеш  деревом  
що  цвіте  
раз  в  три  роки  
на  весні  

а  я  з  дощем  піду  
під  землю  
в  самісіньке  пекло  
просити  
пробувати  розтопити  
серце  янгола  
що  прокляв  тебе  

і  якось  раз  
випадково  
зовсім
я  випрошу  
у  нього  
і  разом  ми  підемо  
геть  
по  автостраді  
в  світ  
де  немає  нічого  
крім  нашого  
проклятого  
молодого  
кохання...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464257
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2013
автор: Asperanso