Потрібно так чуть-чуть, щоб закохатись,
Літати у думках як вітру свист,
За те, що любиш з гордістю змагатись,
Чекати згоду як надії лист.
Потрібно так чуть-чуть, щоб зрозуміти
Хто є для тебе ворог, а хто друг,
З ким можеш ти по-справжньому радіти,
А хто довіру ломить давши туг.
Потрібно так чуть-чуть, щоб посміхнутись,
Зловити щастя у простих речах,
про все погане у житті забутись,
Знайти родзинку сховану в очах.
Потрібно так чуть-чуть, щоб відтворити
У пам’яті забуті сторінки,
Про ті шалені, божевільні миті,
Що не напишуть правильні книжки.
Потрібно так чуть-чуть, щоб залишитись
Людиною із совісним ім’ям,
Яка не може через біль зломитись,
Порівнюючи правду із життям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464105
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: Марічка Берізко