Їх, молодих богів будили голосно!
Порозтинали шкіру на два боки.
Свистіли в вуха,- щоб єдиним помислом
було зостатися в живих,- до рвоти.
Їх, молодих богів доземно тиснули!
Вклоняли,- ніби світу в ноги!
Їх брали, як фортеці - приступом,
забувши, що вони ж, як боги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463436
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2013
автор: Маріанна Вдовиковська