Ø
Гамлета дилема,
а я – passer-by,
крокую, іду.
моя, як завжди,
рідна теорема
-куди? чому?
-а що як завтра я помру?
-а що як
завтра помреш ти?
куди тоді подіти твоє тіло?
-для чого, в чорта,
ріс я і живу,
для чого
муштрував всі цілі?
-альо!
ДЕ МІЙ ПАРОМ?
я хочу звідси у*бати!
ні відповідей
ні доказів
ні аксіом
-навіщо тоді пам’ятати?
іду, за мокрим асфальтом –
розпечений біль,
як символ літньої знемоги,
-і, знаєш, ці дні…
сплелися в суцвіття
під назвою «цвіль»
такий-собі гербарій
цієї вічної тривоги
за роком – рік,
як кроком-руш,
чекай сигнал від бога
-фаст-фуд-людино,
цар калюж,
введіть пароль і лоґ[u][/u]ін
-а на носі зима
-на шию вже сіла
і душить, падлюка(!)
встромляє холодне і довге
іржаве лезо ножа
в мою, постійних пошуків,
пилюку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463324
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 30.11.2013
автор: Медяник Анексій Кримський - МАК