Твої вірші нічого давно не варті...
Брехливі і нещирі,як ти сам...
Якби Прометей стояв у муз на варті,
То спалив би дотла твій храм!
Бо яке може бути віно
З брудних і запльованих вікон?
Вульнарних побутових мізансцен,
Зараз ніхто не ходить з каганцем,
Ніхто не шукає правди,
у кожного власні вади,
Аксіоми доведених теорем,
Ніхто не наважиться спростувати...
Ніхто на бунт уже не здатен,
Порожній,як літери усіх твоїх рядків,
У серці біль розведених мостів!
*Мізансцена (франц. mise en scène — розміщення на сцені), розташування акторів на сцені в той або інший момент спектаклю.
**Віно́ (чеськ. veno, пол. wiano, рос. вено) — давнє загальнослов'янське слово, що означало подарунок при укладанні шлюбу, в різний час та в різних народів конкретне значення відрізнялося:
плата за наречену;
посаг;
віно та привінок — подарунок чоловіка дружині або ж частина майна чоловіка, що забезпечує придане дружини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462946
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2013
автор: Той,що воює з вітряками