Чекає навернень зажурене небо

56
Пекельна  заздрість  засліпила  очі
І  сповнила  неправдою  вуста
Противників  намісника  Христа,
Що  володіти  „істиною“  хочуть.
Над  Заповідями  вони  регочуть
І  радо  світ  на  це  до  них  пристав,
А  на  зображення  в  миру  хреста,
Зубами  і  судами  вже  скрегочуть.
Антихристова  світова  орда
Завзято  душі  сатанизмом  точить,
На  демонів,  невдовзі,  верхи  скочить
І  нанесе  останній  свій  удар,  –
Святий  престол  і  Папу  опорочить
І  змінить  назву  ери  й  календар.
58
Чекає  навернень  зажурене  небо,
Шукає  дороги  розгублений  світ,
Блукає  душею  обмануте  людство,
Лягає  на  серце  безрадісний  гніт.
Згортає  видатки  казна  на  потреби,
Лякає  колапсом  статистики  звіт,
Кидає  на  вітер  слова  словоблудство,
Вмирає  духовно  розбещений  світ.
Ридає  над  світом  зажурене  небо,
Вмирає  духовно  розбещений  світ,
Кидає  на  вітер  слова  словоблудство,
Блукає  душею  обмануте  людство,
Шукає  дороги  розгублений  світ,
Чекає  навернень  зажурене  небо…
59
Шкода,  що  я  не  поліглот,  –
Я  „проковтнув“  би  мовну  мапу
І  підміняв  би  в  Римі  Папу,
Благословляючи  народ.
А  тим,  хто  розкриває  рот,
Щоб  набрехати  щось  на  Папу,
Я  протиставив  би,  як  кляпи,
Свій  молитовний  антидот.
Просив  би  для  таких  прозріння,
На  їхніх  мовах,  у  Христа,
Щоб  Він  послав  їм  просвітління
І  сповнив  правдою  вуста,
І  дарував  Своє  спасіння
З  живого  дерева  хреста.
61
Прискорбный  факт  –  зловещий  знак
Впечатал  дьявол  в  мир  до  срока,
Купив  Иуду  за  пятак,
Чтоб  предал  Бога  знаком  чмока;
Лжеревность  к  Богу  он  в  сердцах
Зажёг,  как  жжёт  дома  сорока,
Подбросив  чтиво–жар  в  стихах
Через  обман  „печать–пророка“;
И  на  раскол  средь  христиан
Подбил  князей  –  мужей  порока,
Устроил  с  мира  балаган,
Играя  войнами  жестоко,
Чтоб  положить  его  к  ногам
Князьям  „Великого  Востока“.
62
Господь  не  став  карати  комунізмом
Європу  за  презирство  до  Христа,
А  вже  плете  бича  із  ісламізму,
Щоб  „всипати“  їй  ним  років  до  ста.
Їй  мало,  виявилося,  фашизму,
Котрий  її  аж  до  кісток  дістав,
Їй  закортіло  вже  секуляризму
І  відьминого  з  магієй  хвоста,
Публічного  на  вулицях  нудизму,
Не  традиційних  шлюбів  –  „муж-мужам“...
Тому  дочок  її  за  гріх  лесбійзму
Чекає  вже  гарем  і  паранджа,
А  на  синів,  за  гейпедофілізми,
Чекає  доля  євнуха  й  хіджаб.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461936
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 21.11.2013
автор: lionet