Розкидала осінь по землі,
Стоптані листки прощання.
Їх разом до купи замели
Для минулого кохання.
Пише розмальовані слова
І тремтять її долоні.
Зникли барви, квіти і трава,
Павутиння на короні.
День згасає в неї на очах
І стоять дерева кволі.
Я відкрила душу у листах
І зігрілася поволі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461596
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2013
автор: Глорія