Зозуля не роки, вірші кує поету.
Вона також — душа чи янгол із крильми...
В її ку-ку, ку-ку — мелодія сонета,
У пошуках творінь блукає між людьми.
Розносить діток попеляста по планеті,
Поет свої вірші розгорне на крилі...
Зійдуться двоє в накукованім куплеті,
Думками полетять, подалі від землі. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461482
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.11.2013
автор: Lana P.