Всіх, кого я любив і знав,
Всіх, хто завжди у мене вірив,
Я покличу у світлий зал,
І доземно вклонюся щиро.
Я вклонюсь за сердець тепло,
За даровані щастя й сили,
За повагу і за добро,
Що життя моє освятили.
Я до літа свого дожив,
І мене проводжають в осінь
Ті, кого я колись любив,
І кого я люблю ще й досі.
Хай спливають за днями дні
У тривозі і у напрузі,
Хай лиш в радості, а не в журбі
Пізнаються друзі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461452
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.11.2013
автор: Володимир Шинкарук