[b]«Вони покарають себе своїми ж словами.
Всі, хто побачать їх, відійдуть від них»[/b]
(Пс. 63:9)
Чи є ще сенс у безкінечній боротьбі?
Чи вже потонемо у зболеному горі?
Бо кожен день, як на війні,
Тільки вороги все нові й нові.
А ми для них як непотрібний хлам,
І наші душі – небезпечна зброя.
А Христос за них життя віддав,
Хоч і вбивають Його знову й знову.
Вони пророкують загибель,
Що нам ніхто вже не повірить,
І ворота до Раю зачинять,
А добро об скали заздрощів розі́б’ють…
18 липня 2013 року
Близько 12.30
Смт. Луків
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461296
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2013
автор: Ліза Луківська