2 . Магічний вечір студента

(  .  .  .)  
—  Постарайся,вже.  Скучила  за  тобою  :)
—  І  я  :)
Закидаю  сумеґу,  виймаю  усі  її  нутрощі,  розкладаю  по  полицях  та  шухлядах,  нервую  .  .  .
Блін,  вже  пів  шоста,  одногрупниця  (Райка)  вже  тричі  дзвонила  
(  —  Ну  де  ж  ти  є,  Божена?  НУ  ти  вже  вийшла  хоч?
—  Зараз,виходжу.  Вже,Рая,  ну  я  ж  на  пижиках  доїжджаю...
—  А,  ну  та,  все  рівно  рухайся.
туу-туу-туу-ту  .  .  .)
Похапцем  виймаю  ж  шафи  ,  якогось  теплого  гольфа,  наводжу  макіяж  нашвидкуруч  і  вилітаю...
Ох,  нарешті,  я  вже  в  пижику.
Виходжу  ,  топаю,  музика  в  наушниках  підіймає  до  небес,настрій  зашкалює.  І  чого  я  така  довольна,бля.  Йдеш,  дьоргаєшся,танцюєш,либишся    неначе  мільйон  у  руках,  неначе  ти  обожнювана  всіма  кінозірка.  Йдеш  либишся,на  тебе  й  справді  всі  оглядаються,  а  тобі  й  байдуже.
Телефоную.Гудки.
—Рай,  я  біля  "Тіп-Топу".
—  Ого,  ти  вже,  там?  Добре.  А  ми  в  Цукерні.Йди  до  нас.  
—  М-м-м,РАїска,  я  дупля  не  ріжу  де  воно  є,  давай  ти  до  фонтану  підійдеш,оке?
—  Ага,я  ща.  .  .(  піб-піб-піб).
Лечу  до  того  фонтану,  дивлюся  там  сцена,  якась  музика  грає,  перебиває  мою  атмосферу  в  наушниках.  Підкручую  гучність  на  максимум.  Доходжу  до  думки,що  "воу-воу  полегше,  не  треба  так  летіти,  неначе  на  пожар"  .І  тут  моє  "турбо"  перемикається  на  плавну  ходу  в  розвалочку  (  від  бедра,  від  бедра  і  пішла)  .  Раптом  згадую,  що  я  знаю  ,де  та  клята  Цукерня.  Піду  назустріч,  не  хочу  на  вітрі  стояти.Треба  рухатися,  щоб  тепліше.  Тупцюю.
О  йде  моє  чудо,  хахах,  якої  радості.повні  штани.
—  А-а-а-а,  Боженка  (обнімашки).Ха-ха-ха,  ну  що    ходімо  кудись,  у  нашої  Уляни  ліміт  на  вечір  вичерпався,вона  о  шостій  додому.  
—  Пф-фф,  ну  то  давай  проведемо.Й  так  робити  нічого,  а  так  їй  хоч  веселіше  буде.  Рая,  що  ти  щось?
—  А  ну  давай!  Тоді  побігли  в  Цукеню,  бо  вона  вже  там  рахунок  брала,коли  я  по  тебе  йшла.Я  ж  то  з  нею  попрощалася  типу:)
 Прийшли,  посміялися,  поробили  фото,всього  лише  три  фото,але  спогадів  із  ними  буде  вдосталь.  .  .  
—  Ми  вирішили  тебе  провести,що  ж  ти  будеш  сама  топати?
Ти  куди,  в  яку  сторону?  
 —  Мені  на  Бандери,  попри  "Надію".
—  Ми  з  тобою.Ходімо...

Скільки  сміху,  гонів,приколів,спогадів,проколів,затупів.Усе  в  одну  сторону,  по  одній  дорозі,  поппід  руки  обох  дівчат.відвертих,щирих,справжніх!

—  Ха-ха,  Уляна  ти    нас  в  якийсь  темний  переулок  вирішила  завести.  У  тебе  певні  плани  на  нас?  (  Регіт,  усмішки,  сяючі  очі,  а  хіба  потрібно  більше?  Мені  вдосталь!  Моє  "лайф"  із  "бютіфол"  )

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461277
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2013
автор: Божена Гетьманчук