Їй (або те про що краще не знати)

...                                            Ты  изменяшь  мне  с  женой
                                                           Ты  изменяешь  ей  со  мной                      
                                                                   Ты  и  женой  и  мной  любим
                                                                           Ты  изменяешь  нам  двоим
                                                                                               (Лариса  Рубальская)




Коли  сьогодні  закрила  за  ним  двері,зрозуміла  одну  річ-ти  мені  не  суперниця!!!Він  зі  мною  лише  спить,бажаючи  мою  фізичну  оболонку.А  я  тобі  суперниця-він  тобі  зі  мною  зраджує.
Ти  думаєш  я  хочу  зайняти  твоє  місце?Боїшся  мене?Не  варто!Хто  я  для  нього-грілка  у  ліжку,авантюра,спроба  втекти  від  реалій  побуту,спосіб  задовольнити  свої  тваринні  інстинти!Коханка...я  просто  коханка!Принизливе  слово,яке  має  такий  мелодійний  корінь.
Ненавидиш  мене...мабуть  клянеш  кожного  дня.Особливо  не  старайся,доля  і  так  покарала  мене.Я  кожного  дня  розплачуюсь  за  своє  грішне  кохання.Щовечора,закриваючи  за  ним  двері,сповзаю  по  стіні  і  кричу  від  відчаю...він  ніколи  не  назве  мене  коханою.Тобі  не  відомі  муки  приниження,коли  він  застібає  брюки  і  мовчки  йде,як  ретельно  миється  в  душі,щоб  ти  бува,часом,не  почула  запаху  моїх  парфумів.
Подружко,дозволь  мені  сьогодні  тебе  так  назвати..І  це  не  іронія,просто,дійсно,ми  маємо  дещо  спільне-ми  кохаємо  негідника!
Ти  запитаєш  чому  я  не  піду?А  ти  колись  відчувала  на  смак  пустоту?Вона  гірка  і  обпікає  горло,залишаючи  лиш  присмак  сліз  на  губах.А  з  ним  я  краду  в  тебе  крихту  щастя,такого  сумнівного,але  щастя.І  неважливо,що  потім  знову  куштую  пустоту,запиваючи  її  солодкою  надією  на  обман..неважливо,що  засинаю  вмита  слізьми-така  у  мене  життєва  філософія.Я  знаю  що  можу  бути  лише  другою  і  ніколи  не  стану  "кимось  більшим".Так  і  залишуся  красивим  коренем  з  болючим  сенсом.Та  чомусь  я  хочу  пожаліти  тебе,бо  він  ніколи  не  буде  моїм,а  ти  його  втрачаєш.
Тож  наллю  собі  трошки  пустоти  і  вип"ю  за  тебе!Будь  сильною!Я  його  відпускаю,бери,володій  і  якщо  зможеш-будь  щасливою..

                                                                                                                                                                                                   
P.S.  Всі  події  і  персонажі  вигадані,  будь-який  збіг  вважати  випадковим...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460979
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2013
автор: Яся Сингаєвська