15.11.2013* 19:15
Блок "ЕНЕРГОДАР"
Я зараз вже не пам'ятаю під яким соусом зробив собі відрядження до Енергодару, але 3.04.1991 я був в ньому і вже взяв участь у маленькому гуртку Надії Форес. Огрядна жінка з якимось циганськими коріннями була відкрита, щира і мала не тільки посвідчення про закінчення школи екстрасенсорики в Запоріжжі, а і, що головне, Силу, тому достатньо ефективно лікувала людей нетрадиційними методами - палаюча свіча і молитви православного чину. У неї я і познайомився із Геннадієм Вікторовичем Дмитренко.
Це був видатний езотерик і відома особистість у місті.
Здається, що він працював начальником відділу підвищення кваліфікації на ГЕС. Інженер за освітою, неординарно думаючий, дуже щирий та відкритий, доброзичливий, був на років 10 молодший за мене. Як я пам'ятаю, то він теж ніяких шкіл екстрасенсорики не закінчував, але як отримав Ініціацію, не знаю. У нього було багато несподіваних проявів Сенсорики. На мене справило неймовірно глибоке враження два його Вміння, хоча ними його Талант не обмежувався.
Як істинний інженер, він один раз раптом збагнув, що в організмі кожної людини є вся таблиця Менделєєва. Тоді, за допомогою маятника, він побудував послідовність всіх елементів не з точки зору періодичної системи Менделєєва, а з позиції важливості цих елементів в Єднанні всіх Тіл людини. Його система розташовувалася вертикально, в межах умовної нульової вертикалі і починалася: "азот-водень-натрій-кисень-кремній-рубідій-магній-вуглець-...", а закінчувалася: "...-каліфорній-формій-...-астат-...". Визначення цієї послідовності вже була велика робота, але це була тільки підготовка до основної дії. Після цього Геннадій Вікторович визначив, що ліва частина Матриці Дмитренка (я називаю її так) буде мати діапазон {0 - (+1,0)}, а права діапазон {(-1,0) - 0}. І все це завів у комп'ютер та отримав "болванки" роздруківок.
Далі почалося те, що відоме в ортодоксальній науці як "мислений експеримент" - він на протязі декількох місяців Читав інформацію про те, як працюють екстрасенси та цілителі. Поштовхом до такої роботи стала історія з Кашпировським, у якого наряду із успіхами були і невдалі випадки, а також те, що цілителі в колі Геннадія працювали не завжди ефективно, навіть з одним і тим же пацієнтом. Більш того: були вже випадки, коли цілитель спочатку допомагав людині, а потім, раптом, був зворотній ефект.
Інформацію Геннадій накопичував звідусіль - з телевізійних передач, з роботи цілителів вживу, з газетних публікацій, з книжок тощо. Коли утворився великий масив, то він обробив його і отримав висновки:
- всі цілителі працюють на рівні Тонких Тіл, а через них виконують коригування/лікування Реального Тіла людини;
- цілитель успішно допомагає тільки тій людині, яка має криві Матриці подібні до кривих цілителя, але слабші; тоді цілитель за рахунок своєї кривої підсилює криву пацієнта, а в разі, якщо він не може виконати таку операцію по якомусь елементу, то він виконує трансмутацію;
- будь-який цілитель, навіть в умовах вище показаного положення, при довгостроковому лікуванні рано чи пізно , але буде "роздягати" пацієнта;
- саме цим пояснюється інтуїтивне прагнення всіх цілителів виконати роботу "за раз", але порушення організму людини, як правило, мають кумулятивний характер, а це означає, що лікування по принципу кавалерійської атаки має тільки короткостроковий характер.
Але чому це відбувається? І тоді Геннадій почав аналізувати динаміку кількісних змін розподілу хімічних елементів в тілі людини. Знову проробивши великий масив зібраної інформації, він отримав висновки:
- в нормальному стані у кожної людини крива розподілу хімічних елементів в Матриці Дмитренко має індивідуальний стабільний характер, але має коливання, які залежать від: сонячної активності, пору року, фази Місяця;
- при порушеннях організму ці криві "зависають" в окремих частинах, що і провокує хвороби та захворювання;
- цілитель має право і може допомагати людині тільки при умові, що всі його показники та показники пацієнта не мають "агресивний" характер один по відношенню до іншого з урахуваннями дії всіх факторів впливу.
Чи треба говорити, що я був у захваті від цієї титанічної роботи Геннадія Вікторовича? Вона повністю лягла в концепцію Людини, яку в мені Пробудовували! Саме тоді у мене виникла ідея Комплексного Діагностування та Лікування людини. Вона була досконально розроблена, але пішла в стіл, і досі десь валяється ніде так і не реалізована, якщо не рахувати мою систему Сенсорного Діагностування, через яку я "прогнав" біля 200 людей в різні роки.
Другий мій захват від таланту Геннадія Вікторовича певним чином теж лежав в площині мого життя, але вже інакше - виявилося, що ми колеги як художники.
Геннадій мав унікальну здатність бачити в Тонких вимірах та фіксувати будь-які предмети, події, абстрактні речі та визначення у вигляді певних абстрактних картин. Малював він виключно олійними фарбами. В Енергодарі у Виставочному залі він репрезентував декілька своїх персональних виставок. На одній із них я побував і, як це не сумно, через 15 хвилин я втік з неї - мене почало "ламати", розболілась голова і навіть з'явилася нудота. І справа не тільки в тому, що я тоді мав особливо гостре сенсорне сприйняття, а і в тому, що ми з Геннадієм належали до різних знакових І/Е та Е/І обмінів. Його Патроном була Трефова Дама, що вже дає знак "-", а у мене завжди був знак "+". Це не заважало гарно товаришувати, але ...
І тут я повинен зупинитися на розповіді про картини, можливо для для когось моя розповідь і буде несподівана.
Першим, як я знаю, про те, що картина художників, а по суті справи - будь-які художні твори, випромінюють енергетику певного знака, заговорив Анатолій Мартинов - один із радянських корифеїв від Сенсорики із Ленінграду (тоді це місто так називалося). Він за допомогою рамки визначав ареали знаків "+" та "-" на картинах, що означало: "+" випромінює позитивну енергію, а "-" - негативну. Цей аналіз Анатолій Мартинов виконував стосовно картин реалістичного плану. Але!
Сам факт появи так званого абстрактного мистецтва мало хто пов'язує з Розширеними Сенсорними здібностями митця. А даремно!
Коли я ще жив на Оболоні, мене один раз в метро зустрів вельмишановний Брус і, як я не пробував відборонитися, він затягнув мене до себе додому, бо, як виявилося, він теж жив на Оболоні, через декілька кварталів від мене. Мотивація у нього була проста:
- Колега! Ти повинен побачити мої картини. Адже ти художник і екстрасенс!
І я побачив.
На стіні висіло декілька картин без рам. Одна була розміром, приблизно, півтора на півтора метри.
- Абстрактний ташизм! - з гордістю сказав автор.
Я стояв приголомшений. Ташизм - це одна із форм абстракціонізму, він не може бути реалістичним. Але головне було не це - картина мене немов ламала.
- А-ну, поміряй знаки! - гордо кинув Брус.
Я приречено поставив рамку перед полотном і вона забігала вліво-вправо - повний хаос.
- А тепер? - сказав він і махнув рукою перед картиною.
Рамка зупинилася на знаку "-".
- Отож!!! - бундючно сказав господар. - Завтра несу на Андріївський узвіз!
- Продавати? - перелякано запитав я.
- Це не має значення. Хай постоїть там день!
І я раптом збагнув, що він тягає регулярно свої опуси на Андріївський узвіз, а вони стягують з людей доброякісну енергію, акумулюють в собі. Вампірний акумулятор, через який Брус паразитує на всіх!
Картини Геннадія не були вампірними акумуляторами. Навпаки. Вони били навколо себе сильними спалахами як позитивної, так і негативної енергії.
Сказав про це Геннадію. Він посміхнувся:
- Я знаю, але нічого зробити із собою не можу.
21:45
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460781
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2013
автор: Левчишин Віктор