І знову ранок,
І знову рани,
Ірис загуслий,
Імбир в руках…
Кому – омани?
Куди – тумани?
Котись, печале,
Корись за страх.
Акорди стерті.
А зорі змерзлі –
Акрилом і небо.
Аскет-ліхтар.
Рука – несміла.
Ріка по тілу…
Радо б злетіла!
Ранок – вівтар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460371
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Св. Простота