Крізь осінь в зиму - до весни…

Дерева  листя  щедро  кидають  під  ноги,
А  ті  шепочуться  із  кожним  моїм  кроком.
І  до  гілок  тепер  їм  надто  вже  високо.
Крізь  осінь  в  зиму  -  до  весни  мої  дороги.

Зими  нависли  сірі  хмари  сніговії
І  обірвалися  густим,  лапатим  снігом.
З  весною  в  серці  мої  кроки  стали  бігом;
Наосліп  майже,  бо  сніжинки  вкрили  вії.

І  розвесніла  березнева  квітка-сонце!
Дійшов,  добіг  я,  долетів,  мов  той  лелека...
Проте  до  справжньої  весни  ще  так  далеко...
Взуття  шепочеться  із  листям...  Було  сном  це.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460341
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Бойчук Роман