Часто чую, що люди знецінились,
Їхній одяг дорожчий від них.
Все людське десь із вітром завіялось,
Міцно спить між сторінками книг.
У душі одяг - тіло. Прикрашене...
Як же пильно його бережуть..
Сумно..душі лишились зневажені,
Хоч у храмах шикарних живуть.
О, ці світські манери й обізнаність.
Ця надмінність "життя знатоків"...
Із незграбною трохи чарівністю
Грав скрипаль, що усе розгубив.
Він не міг помахати "бумажкою",
Виконавцем на сцені не був.
І не знав навіть нотної грамоти.
Тільки душу його кожний чув...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459869
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2013
автор: Юліанка Бойчук