Metanoe*

Перемінить  себе!
Так  легко  це  сказати.
Як  пташка  з  губ  злетіло  слово
                                                                               і  завмерло.
Багато    треба  перешкод  здолати,
                     Щоб  лямка  ця  плече  не  терла.

Перемінить  себе!
Це,  як  алмази  добувати,  -
                             Опустять  до  глибин  копальні,
А  там  багнюка,    -  
                                                       де  ногою  стати?
А  ні  обіпертися,  
                                                     розправити  плече,
За  комір  й  по  очах  багно  тече,
І  не  знайти  в  нім,  
                                                           а  ні  кирки,  ні  лопати.

Перемінить  себе!
Мабуть  один  Господь,
                     Якщо  Його  гарненько  попрохати,
Оцю  грязюку  може  змити,
                                             І  рани  незліченні  лікувати,
Потоком  вод,  
                                               що  з  Вічності  тече.

Перемініть  себе!..

Metanoe*  (грец.)  -  говение  (  ст-цер.)  -  сповідь(укр.)  -  
все  це  зміна  своєї  сутності

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459257
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 08.11.2013
автор: @NN@