́́Такий суєтний світ, усі кудись спішать,
Усе не так, як у Старім Завіті.
Не так, як жив старійший Авраам,
Ходою стад, жінок, рабинь і діток.
Могли спокійно йти й нікуди не спішить.
Ніхто часу не підганяв ніколи.
Ходить під Богом і у Бога жить,
І мірять кроками вершини й доли.
.......... .............. ...................
Ми ж біжимо, несемось, летимо,
Хоч хтось один завдав собі питання -
Куди, куди без Бога ми йдемо,
Куди несуть нас ноги спозарання?
Притиште крок хоч на єдину мить,
Проснувшись, очі підійміть до неба,
І як не лячно в світі цьому жить,
Життя достойно нам прожити треба.
Такий суєтний світ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459196
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.11.2013
автор: @NN@