*****
А давай писати про літо,
про суничний розсип зірок.
Монолітом
зростемось,змете пісок
з нас преподобний пресвітер -
вітер.
Ти, як Пітер
Пен,
хотів бути вічним хлопчиком.
Давай, без імен,
Разом протопчемо
тропи до ойкумен
дитинства.
Там Неверландія,
така ж як була колись.
Граючи у команді, я
Бачу як переплелись.
марево з Явою
сон, мов разок
намиста, уявою
вплітай до казок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458955
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2013
автор: vbnm123