Украла сон. Взамін ані словечка.
Надії провалились в темінь ночі.
Натомість – намагань пустих вервечка
І тіні по кутках, мов поторочі.
Чому покинула? Чому мовчиш?
Пощо безсиллям випробовуєш? Пощо?
Сама відпочиваєш, безтурботно спиш,
А мене покарано за що?
Не смію вимагати віршувань,
Себе не розумію і не знаю
Чому знемога силою старань,
Чи вже довіри у тебе не маю?
Якою б правда не була – скажи,
Мовчанням бідну душу не терзай.
Верни мене, о Музо, у словесний рай,
Повернення дорогу покажи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458946
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2013
автор: Едельвейс137