Відколи вітер став для тебе вірним другом,
відколи вітер став тобі співати арій –
на моїх светрах зникли олені та смуги
і мозок з серцем співіснують вже у парі.
Відколи море розбива твою свідомість,
відколи море стало ближче і частіше –
я завершив свою багаторічну повість,
зайнявши у літературі власну нішу.
Відколи сон про тебе – щось із потойбіччя,
відколи сон тобі не коштує нічого –
я забуваю профілі твого обличчя.
Звикаю вже до розкладу земного.
Відколи я змінив відношення до тебе,
відколи ти мені лише як світлий спомин –
я із полегшенням дивлюсь у сине небо.
І з посмішкою повертаюся додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458744
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: три крапки