…

Ей,  т  и,  хлопче  з  очима  грозових  хмар,
З  трьохденною  щетиною  й  характером  лісових  туй,
(колючий)
Я  потонула  у  озері  твоїх  чар.
Але  ти  не  сумуй  за  мною,  не  сумуй.

Чуєш,  хлопче  з  очима  грозових  хмар,
Я  вливаюся  в  т  е  б  е  холодними  зливами,
Я  не  буду  втікати  від  всіх  т  в  о  ї  х  псевдо-примар,
І  мої  аргументи  не  стануть  для  т  е  б  е  важливими.

Бачиш,  хлопче  з  очима  грозових  хмар,
Як  я  дивлюсь  на  т  е  б  е  із  вікон  та  із-за  дзеркал,
Я  не  буду  шукати  т  е  б  е  серед  друзів  -  бездар,
Я  т  о  б  і  не  суперник.  Й  поготів  не  т  в  і  й  тягар.

*

Ну  привіт,  дівчино  з  очима  піщаних  пустель.
З  цікавим  почерком,  і  гіперемоційністю.
Т  о  б  і  не  місце  межи  цих  високих  стель,
Т  о  б  і  ці  статки  не  становлять  цінності.

Чуєш,  дівчино  з  очима  піщаних  пустель,
Я  відриваю  т  е  б  е  від  себе  кавалками,
Я  т  о  б  і  не  гуртожиток.  Я  т  о  б  і  не  готель,
Я  не  вмію  вживатись  з  всякими  інтелектуалками.

Бачиш,  дівчино  з  очима  піщаних  пустель,
Ти  себе  не  врятуєш,  хоч  плач  а  хоч  і  молись.
І,  можливо,  вберігшись  від  всіх  твоїх  пасток  й  петель,
Розшукаю  т  е  б  е.
Я  заберу  т  е  б  е.
Колись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458712
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Помаранчева дівчинка