Іще недавно була в силі,
Вела онуків у садок.
А нині у сирій могилі
Гниє, щоб дати нам урок.
А як життя у юнь любила!
Співала - рвалася душа.
Та в долю Бахуса впустила,
Не дала вчасно відкоша.
Не втримала вузди в дорозі,
Біль перетворювала в хміль.
Сміялась нечисть в верболозі
І сипала до рани сіль,
Поки в могилу не спустили.
Лишились діти, внуки теж.
Їй шістдесят ще не сповнилось...
А ти..., не тим шляхом ідеш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458643
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.11.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)