Коли я розстаюся з містом,
Спішу у далечі нові,
Наповнюється світлим змістом
Душа і знаки цінові.
І там, у таїні природи,
Себе вже іншим пізнаю,
Де лісу дух і чисті води,
Де вітра хміль у кураю...
І сонячно мені від того,
Що тут я зовсім не чужий,
Що від побачення святого,
Тепер по-справжньому ожив...
4.Х1. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458527
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Вячеслав Романовський