ПОЗА

одним  біда  –  ві́д  ума,
іншим  біда  –  бе́з  ума:
людина  завжди  прагне  то́го,  
чого́    у  неї  нема…

а  я,  роздавши  усе,
а  найменшенькому  -  надію,
блаженно  всміхаюся  і  радію:
більше  за  тимчасовий  не́жить  –
у  цьому  світі  
ніщо  мені  не  належить…

03.11.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458240
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.11.2013
автор: Валя Савелюк