РУБАЇ

1.
Коли  обрав  стежину  –  йди  по  ній,
Лишень  в  дорозі  схибити  не  смій.
Шукаючи  в  житті  легкого  шляху
Довіку  не  дотягнешся  до  мрій.

2.
Зима  надворі.  Снігу  намело.
Й  думки  порозбігались,  як  на  зло.
Уже  за  обрій  заховалось  літо,
І  сонця  в  небі  наче  й  не  було.

3.
Опріч  пихи  не  бачить  більше  світу,
Так  добре  в  кріслі  панському  сидіти.
Але  на  все,  як  кажуть,  є  свій  час
Зів’яне  титул  твій,  отак,  як  в’януть  квіти.  

4.
Кому  пишу,  питалися  мене,
Такі  слова  пекли  мене  огнем.
Та  все  ж  я  вірю  в  натовпі  людському
Зігрію  словом  серце  не  одне.

5.
Хаяме,  рідний,  честь  тобі  й  хвала,
Великий  майстре  влучного  пера.
Я  учениця  мудрості  твоєї
Де  рубаї,  як  золота  гора.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458175
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2013
автор: Леся Shmigelska