У далеч відпливали кораблі
і танули в тумані,як примари-
їх кликав голос синьої зорі,
і берег невідомий- десь у хмарах.
Сміялось літо,а сумне дівча
по березі безлюдному блукало-
здавалося:саме її життя
навіки в кораблях тих відпливало...
Багато літ штормами відгуло,
та кораблі додому не вертались.
Сумне дівча -надіями жило
і зрідка в снах дитячих посміхалось.
Та якось на світанку у вікно
застукав вітер з моря стоголосо!
...дівча вітрил побачить не змогло-
я вже давно,давно була доросла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458072
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2013
автор: уляна задарма