Я ховаю те небо.. сіре
я ховаю той млявий день
від тебе.. щоб сонце сіло
на більце твоє одиноке..
прислухайся, вії акордом
лоскотом твоїм тілом
рухають крильми, сокіл
у вир вилітає сміло
залишає домівку серце
у кігтях несе проти вітру
зриває опорою дверці
і очі живцем підіймає
щоб бачити все як "тітри"
стрічай його синій острів
стрічайте пухнасті хвилі
я відведу той постріл
у пустку сірого неба..
недовго зосталась миля
зосталась остання ніша
і застібка де душа..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458006
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2013
автор: Ольга Ратинська