Життя втікає з рук, мов нитка пряжі,
Не можу стримати, спинити, зрозуміти,
Все сипеться в мені, мов дім під динамітом,
А я стою лиш осторонь і просто споглядаю.
Не можу я зв’язати нитки пряжі,
Не можу зупинити динаміту хід,
Якийсь десь запустився механізм,
Що не дає зворотнього шляху.
І я, мов іграшка заведена ключем,
Живу і прагну щось зробити
З пряжею, що миттю з рук втікає,
І динамітом, що зриватись звик.
А я візьму та й відпущу ту нитку пряжі,
І подивлюсь на феєричний динаміту зрив,
Можливо, перетворю життя на розруху,
А, можливо, щось нове вибудую в нім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457900
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2013
автор: Yana Тymur