Версия на русском языке: «Он не покинул нас!»
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140290
Свідомість власну заховати мушу, -
Кипить в мені питаннячко сумне,
Щоночі вивертає з тіла душу
А вдень постійно думками про те:
Навіщо нам величні храми?
Сусальним золотом виблискують хрести,
Щоб власного життя гріховні драми
Під звуки дзвонів праведних нести?
Пізнавши тайну хрещення святого,
З дитинства ми довірились ЙОМУ,
Дорога та прямісінько до Бога,
Щодня ходи замилити вину...
І так роки проходять непомітно,
Гріхи нові? До сповіді спішіть
Щоб знов покаятись... А ВІН привітно
Нас споглядає і не може зрозуміть!
Можливо, ВІН залишив нас, невтомних?
В країну іншу тихо полетів
Іще тоді, як ірод від червоних
Всі храми Божі знищити хотів?
Нам прощення нема навіки,
Небесну манну навіть не проси,
Не буде, бо із крові ріки,
Хоч що завгодно ти ЙОМУ неси...
Роки минули, вже нові нащадки
З додатком «new» й старим девізом «сгинь!»
Дотепно й швидко відновили кладку
Зруйнованих й розтрощених святинь...
Дивись, new-мода народилась -
На джипі враз до Бога підскочить,
Хреститися рука їх не втомилась,
Між іншим, не втомилася й платить...
ВІН не залишив нас! Небесна манна
Ще є, щоб прощення приймати,
Та недостатньо відновити храми, -
Нам Віру в душі треба повертати!
Розкрасив яйця, руки, губи
Ми йдемо в храм, о Боженько, прости,
З бажанням відкупитись щоби,
У світ брехні залишивши мости...
Молитись можна просто неба,
Десь в полі у нічній тиші,
Без газу, нафти, доларів ганебних,
Покаятися, друже мій, спіши!
ВІН не залишив нас! Я знаю...
З додатком «new» Надія не помре,
ВІН в кожного з нас вірить і чекає
І кожного до себе забере!
01.09.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457853
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.11.2013
автор: Serg