у місті , тепер оголеному, наскрізно пропахло слабкістю,
і поки ховаєш носа, встигаєш вхопити зайвого...
і носиш в собі холодну загострену зброю пафосом,
бо ніби самотність в моді, якраз тобі до лиця
утопія бути справжньою, шукати чогось подібного
в місцях, де дороги зібрані у вузол тугий занадто...
розбірливі постулати розмокли від довгих видихів
бо все у житті не так, як ще у дитинстві вигадав
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457638
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2013
автор: Іванна Шкромида