Памятай про смерть
Вона тобі не ворог
Мов давня подруга
Прийде колись до тебе
Й своїм ключем
Відкриє бронідвері
І привітається
Й попросить чашку кави
Здивується що так давно
Не пишеш та не дзвониш
Хіба забув
А ти ніяково промимриш
Ні, ну що ти
Налиєш кави їй
І трішки собі
Дістанеш цукор
Що згубивсь в буфеті
І будете сидіти
До світанку
Розповісиш усе своє життя
Так довге а таке коротке
Що встигнеш ледь допити
Стиглу каву
А потім вона встане
Й перепросить
Що засиділась вже
А ти мабуть втомився
Й хочеш спати
Ти проведеш її
І скажеш На добраніч
Хоча вже день
Заріє зовсім близько
Й закриєш двері
Та коли затихнуть
Кроки її на сходах
Й ти розправиш постіль
Знайдеш ключі
Що то вона забула
Біля пустої чашки на столі
І ледве вдягнений
Ти вибіжиш назовні
Щоб наздогнати смерть
А сонце зовсім встало
Й дивилось крізь вікно
Як хтось залишивсь
За столом сидіти
Так тобі подібний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457561
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2013
автор: Харіс