Похукали в горловини пістолей...

Похукали  в  горлОвини  пістолей,
     Стрілятися  -    не  пляшку  пити  вдвох.
     Крокуй,  лиши  поетам  епістолей,
     А  де  ж  твій  секундант,  бодай  би  всох?
Когось  через  миття  крізь  нас  не  буде,
Чи  я  злечу  поглянути  згори?
Простив  тебе,  хітливий  славоблуде,
Та  запізно  вже:  п"ять,  чотири,  три...
     Бабах,  бабах,  подушка  мокрим  потом,
     Сира,  немов  могила  глиниста.
     Ловлю  з  кватирки  кусень  вітра  ротом,
     Цур  тобі,  нічка  неспочиниста!
Умитись,  бритись,  на  роботу  пертись,
Сон  в  забуття  прогнати  з  голови.
Але  з  роками  важче  вище  дертись,
Хоч  до  роботи  скоті  рукави.
     Дуелі  з  керівництвом,  в  колективі,
     У  транспорті,  і  дома,  у  сім"і.
     Вогонь  з"їв  порох,  істина  -    у  пиві,
     Чужі  не  вб"ють  -    то  доїдять  свої...
                         25.01.02р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45695
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.11.2007
автор: Микола Шевченко