В яру зсубочена хатина,
повисла ганком на поріг.
Снопами стежку підмітає,
чекає блудника з доріг.
Іду назустріч у долину,
як та пір'їночка лечу.
Зіткала осінь скатертину,
вдяга Околишню в парчу.
В дорозі клену пожурився.
Нехай звучить в гілках струна.
Душею в молодість розлився
аж вдалеч котиться луна.
Солодким маревом у танці,
бурштином сіється жура.
У роки вмокнуті в багр"янці,
втікає з осені пора.
Дозрілі кетяги в калинні,
тривожать сум не обійти.
Сховатись хочеться в затинні
в затишок хати утікти.
...води джерельної напюся
і захмелію від вина.
З дитинства досвідку всміхнуся.
Й зорі ранковій із вікна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456942
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: Дід Миколай