Не падка я,а падкий світ
І генії безчесті,
А світ придумали Боги.
Все інше...людство...
Не бійся мертвих,ми їм не суд"я...
Ми дієві особи світу і гріхопадіння...
Впустили в собі черв"яка,
Що світ жорстокіший за пекло.
А ніч пуста, відкриті двері потойбіччя,
І не відоме стане,як провалля,
Не суньте носа,ви там не бажані,
Нагода втратить розум й долю.
У ніч відкриті двері в невідоме,
І задзеркалля...драма не для нас.
Воно провалля...там, ми не бажанні,
Можливість втратить, спокій, сон...
А тиша розмовляє,
Її відчує і глухий,
І сліпить сонце зрячих,
А прозріває у Душі сліпий...
Мрійливе все здійснене,
На крилах підіймається у ввись
Надійно знайде адресата,
Хто за життя її не розгубив...
Вся музика, розряд емоцій,
І нотів із семи, октав.
І відчуття свідомості вібрацій
І звукових гармоній знак...
А птах не мріє про одіжу,
І трапезза,посил Божеств...
Він славу піснею возносить
А дах,безкраї небеса....
Не все те гірке є дурман,
І миті гіркоти засіли у сплетіння.
Не будеш сльози проливать
Не засмієшся в слушную хвилину...
Шумлять ліси,і розум у безтямство
П"янить від кисню він мозки.
Та задихнутись з легкістю,не в нім,
А у брехні,свідомій,власній.
Із крапельки роси
Круговорот в природі,
З зерня у полі колосок,
З добра земля і Вищий розум...
Ймовірно,Логос...витвір Божий
і Інь, і Янь, початок із основ.
Холодний розум,крок нерозуміння,
а ритми пульсу,то життя епох.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456813
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: Плискас Нина